Щоранку прийом починався з того, що лікар зачитував пацієнтам заповіді.
Перша свідчила:
«Плювати біля будинку лікаря суворо забороняється».
Адже більшість пацієнтів страждали від заразних хвороб. Тільки слабих на проказу хворих лікувалося по 4-5 чоловік. А ще були тропічна дизентерія та виразки, венеричні хвороби... І ніхто не мав жодного уявлення про гігієну.
Заповідь друга закликала до тиші:
«Ті, що очікують, не повинні голосно розмовляти один з одним».
Аборигени звикли до дуже гучного спілкування, що заважало лікарю та тяжкохворим пацієнтам. Третя заповідь була аж ніяк не медична, а говорила про надзвичайно злиденне існування людей:
«Пацієнти та їх друзі повинні приносити з собою запас їжі на цілий день, тому що оглянути всіх до обіду лікар не встигне».
Четверта заповідь нам не зрозуміла:
«Всякий, хто проведе ніч у місії без дозволу лікаря, буде відісланий назад без всякого лікування».
А справа в тому, що людей приходило дуже багато і розмістити всіх на території місії було неможливо. Але, як ми 6 зараз сказали, амбулаторні хворі, залишаючись, билися з представниками ворогуючого племені, зганяли з ліжок лежачих хворих.
П’ята закликала повертати
«всі пляшечки і металеві коробочки, у яких видаються ліки».
Адже у вологому кліматі порошки просто розмокали.
Шоста нагадувала, що Ламбарене знаходився у самому серці джунглів:
«З середини місяця, коли пароплав піде вгору по річці, і до тих пір, поки пароплав не піде назад, оглядати будуть тільки тяжкохворих, щоб лікар міг написати в Європу і отримати звідти побільше своїх цінних ліків».

Бюро перекладів «Переклад Бюро» Київ

Ссылки на эту страницу:

URL:
HTML Link:
bbCode: