Кіпу – це письмо, поширене в стародавніх інків

Кіпу – це письмо, поширене в стародавніх інків

Кожен народ іде своїм шляхом до створення писемності.
Первісні люди, щоб запам’ятати місце перебування, напрям руху мисливців, сигналізувати про наявність якихось предметів або істот, використовували зламані гілки дерев, укладені в певному порядку стріли, камінці тощо. Це були перші спроби людини передати повідомлення за допомогою мнемонічних знаків. Чи можна їх вважати письмом?

Часто самі речі не означали нічого, а використовувались як умовні знаки.

Таким було письмо кіпу, поширене в стародавніх інків, — вузликове письмо: на паличку нав’язувалися різноколірні шнурки з вузликами.

Таким було й письмо ірокезів — вампум: на пояс у певній послідовності чіпляли різноколірні черепашки, кожна з яких мала певне значення, про яке домовлялися заздалегідь. Так, черепашка, пофарбована в білий колір, означала щастя, мир, у чорний — небезпеку, у червоний — війну.

Своєрідним предметним письмом є палички гінців в Австралії — палички із зарубками різної конфігурації. Вони допомагали посланцю краще запам’ятати й передати зміст повідомлення.

Залишки таких примітивних форм передачі інформації живі й у свідомості сучасної людини. Скажімо, звичай вітати гостей хлібом і сіллю, що символізує гостинність та добре ставлення. Відомий здавна український звичай, коли дівчина підносить парубку гарбуза на знак незгоди вийти за нього заміж. Чорний одяг сповіщає про траур того, хто його носить, у білий одяг одягається наречена в день шлюбу. Обручка на руці повідомляє про те, що людина одружена.

Бюро перекладів «Переклад Бюро» Київ